Формування мовленнєвих компетенцій

Відділ освіти Ріпкинської райдержадміністрації

Районний методичний кабінет

Олешнянська ЗОШ I-III ст.ім.С.Ф.Русової

Формування мовленнєвих компетентностей на уроках української мови шляхом використання ІКТ та педагогічних ідей С.Русової

                                 

З досвіду роботи вчителя

                                            української мови та літератури

                                                       Денисенко Наталії Леонідівни

2013 р.

Для творчого використання учителям

 української мови та літератури щодо формування мовленнєвих компетентностей учнів на уроках української мови

Обговорено  та схвалено на засіданні педагогічної ради школи

       ( протокол №4 від 29.12.12.)

Зміст

 Вступ

 Розділ 1.Складники комунікативної особистості учня основної школи

Розділ 2. Види  мовленнєвих вправ творчого характеру

Розділ 3. Формування мовленнєво-комунікативних  умінь учнів  над текстом

3.1.Схема комунікативних дій під час роботи учнів над текстом

3.2.Відтворення деформованого тексту

3.3. Фрагмент уроку української мови  у 5 класі

Розділ 4.Різні види  творчих робіт зі словом

Розділ 5. Система мовленнєво-комунікативних вправ учнів

Висновки

Список використаних джерел

          Успішна участь особистості в суспільних процесах, задоволення власних практичних потреб значною мірою залежить від здатності до ефективної комунікації. Через пізнання й спілкування людина так чи інакше впливає на дійсність, змінює її, реалізує свої творчі можливості в усіх сферах життя. Отож пріоритетною стає проблема формування комунікативної компетенції як провідного компонента у структурі загальної підготовки й розвитку особистості. При цьому загальноосвітня школа має забезпечити формування комунікативної особистості – людини, яка «володіє вміннями й навичками вільно, комунікативно доцільно користуватися засобами рідної мови – її стилями, типами, жанрами в усіх видах мовленнєвої діяльності ( аудіювання, читання, говоріння, письмо)».

           Ідея розвитку мовленнєво-комунікативних умінь учнів – фундаментальна для методики навчання української мови, адже шкільна мовна освіта має не тільки давати знання, формувати вміння й навички, а й забезпечувати належний рівень комунікативної компетенції. Проте на практиці реалізацію комунікативно-функціонального підходу до навчання української мови й досі повністю не реалізовано передусім через недостатній рівень процесуально-технологічного забезпечення методики розвитку мовлення учнів основної школи на аспектних уроках у зв’язку з вивченням граматики.

             У процесі  реалізації комунікативної змістової лінії, зазначається в Концепції мовної освіти 12-річної школи ( українська мова як рідна), удосконалюються вміння, що становлять основу мовленнєвої компетенції учнів, уміння адекватно сприймати на слух діалог і монолог, що передбачає зосередження уваги на осмисленні висловлювання; уміння користуватися різними видами читання, свідомо ставитися до вибору, що читати; усвідомлювати мету читання, орієнтуватися, кому адресований текст; оцінювати сприйнятий текст; виділяти головне й другорядне; уміння вести діалог з додержанням вимог українського мовленнєвого етикету в різних життєвих ситуаціях; уміння створювати усні монологічні висловлювання, уміння створювати письмові тексти різних стилів, типів і жанрів мовлення.

             З огляду на сказане вважаю, що основою формування мовленнєво-комунікативних умінь у процесі вивчення матеріалу на аспектних уроках має бути розвиток комунікативної особистості учня з великим пізнавальним досвідом, високим рівнем комунікативної компетенції, стійким прагненням удосконалювати власне мовлення, наслідувати певний мовленнєвий ідеал.

Складники комунікативної

особистості учня основної школи

  Ефективність формування мовленнєво-комунікативних умінь учнів під час вивчення рідної мови залежить, на мою думку, від певних умов, до яких відношу:

·        Системність і послідовність у роботі над збагаченням мовлення учнів комунікативно значущими мовними одиницями;

·        Стимулювання учнів до активного мовленнєво-комунікативної  діяльності, найвищим виявом якої є творчість;

·        Урахування комунікативно-діяльнісного і функційно-стилістичного аспектів мовних явищ;

·        Активізація самостійного добору прикладів, що дають змогу залучити засвоєні теоретичні знання до продуктивних видів мовленнєвої діяльності з урахуванням ситуації спілкування.

                   Я переконана, що організація уроку в комунікативно орієнтованому навчанні формує систему мовленнєвих умінь; сприймати, відтворювати і створювати усні монологічні і діалогічні висловлювання різних типів, видів і жанрів. Діти  вчаться складати діалоги, працювати в групах з лідером, виконувати мовленнєві тренінги, брати участь у діалогових та мовно-лінгвістичних, імітаційно-моделюючих іграх, спонтанних бесідах виконувати ситуативні вправи, створювати проекти. Такі форми дають можливість конструювати різні типи уроків, де кожен учень не лишається осторонь, будучи тільки слухачем чи спостерігачем, а отже, активним учасником навчального процесу, його робота на уроці має результат. Змінюється і роль учителя, я намагаюсь на уроці виступати не тільки тим, хто подає інформацію і дає інструкцію учням, а й бути учасником ми комунікативного процесу, партнером у спілкуванні, організатором навчального процесу,радником щодо оволодіння мовленнєвими і невербальними засобами.  

       Впевнена, що тільки тоді, коли кожен з проведених видів роботи виконує свою роль у формуванні певного комунікативного вміння, коли всі правила цілеспрямовані, побудовані за принципом наступності, спираються на попередні, вони становитимуть цілісну систему. Саме це і є однією з найголовніших передумов успішного процесу розвитку мовленнєво-комунікативних умінь.

     У формуванні відповідних умінь особливу роль надаю мовленнєвим вправам на спостереження й аналіз мовних одиниць (зокрема складних речень) у зв’язку висловлюванні, аналіз текстів різних типів і стилів мовлення, відтворення деформованого тексту, навчальне редагування тощо.

     Зміст мовленнєвих вправ творчого характеру на спостереження і стилістичний аналіз синтаксичних конструкцій у зв’язку висловлюванні сприяє розвиткові вміння бачити цікаві зі стилістичного погляду зразки використання складних речень, сприймати їх та оцінювати в сукупності з іншими мовними явищами, а також стимулює використання подібних конструкцій у власних висловлюваннях. Для цього пропоную такі види завдань:

1.Аналіз смислових і стилістичних відтінків складних речень у різних стилях мовлення.

• Виразно прочитати речення. Визначити тип мовлення синтаксичних конструкцій. Звернути увагу на особливості авторського стилю (інформативність, місткість викладу, виразність). Пояснити, якого стилістичного ефекту досягає автор такою побудовою речень і якими мовностилістичного засобами характеризується образність змісту.

     Доводилось вам їздити пізньої весни чи раннього літа по Україні? Міряли ви її безмірні шляхи зелених та рівних степів, де ніщо не забороняє вашим очам виміряти їх і вздовж, і впоперек; де одні тільки високі могили нагадують вам про давнє життя людське, про бої та чвари, хижацькі наміри та криваві січі; де синє небо, побратавшись з веселою землею, розгортає над нею своє блакитне, безмірно-високе, безодньо-глибоке шатро; де тоне ваш погляд у безкрайньому просторі, яку ваша душа - у безмірній безодні того світу та сяйва, синьої глибини та сизо-прозорої далечини? Якщо вашим очам доводилося хоч раз бачити все те, то не забути вам того довіку( Панас Мирний).

-         Яку стилістичну функцію відіграють розділові знаки в тексті? Визначити структуру другого речення. Як вона впливає на інтонацію висловлювання? Накреслити схему.

2.Спостереження над інтонацією як важливою ознакою складного речення. Основна мета мовленнєвих  вправ цього типу – допомогти учням усвідомити роль інтонації та її різновидів у складних реченнях, навчити інтонаційно правильно оформляти синтаксичні конструкції з різними смисловими відношеннями.

  Для вивчення синтаксису рідної мови це особливо важливо, бо учні вправляються у виразному читанні українських текстів здебільшого на уроках мови та літератури. Увага до різних видів інтонації ( окличної, питальної, перелічувальної, попереджувальної, інтонації кінця, логічного наголосу). Забезпечує засвоєння особливостей усного мовлення. У складному реченні інтонація вказує не тільки на його закінченість і комунікативну функцію, в й на смислові зв’язки  між частинами.

·        Виразно прочитати вірш В.Симоненка. З’ясувати, чим зумовлена виразність поетичного твору. Звернути увагу на синтаксичну організацію вірша. Дослідити особливості інтонування складнопідрядних речень.

               Україні

Коли крізь розпач випнуться надії

І загудуть на вітрі степовім,

Я тоді твоїм ім’ям радію

І сумую іменем твоїм.

Коли грозує далеч неокрая

У передгроззі дикім і німім,

Я твоїм ім’ям благословляю,

Проклинаю іменем твоїм.

Коли мечами злоба небо крає

І крушить твою вроду вікову,

Я тоді твоїм ім’ям вмираю

І в твоєму імені живу!

-         Визначити стиль і тип мовлення. Назвати основні мовні ознаки стилю поданого тексту.

-         З’ясувати тему вірша та його основний мотив. Визначити види підрядних речень і їхнє місце по відношенню до головного речення.

    Мовленнєво-комунікативну діяльність учнів я здійснюю під час виконання різноманітних усних та письмових завдань як на уроках розвитку мовлення, так і на аспектних уроках. Зрозуміло, що ефективність роботи над формуванням в учнів мовленнєво-комунікативних умінь пов’язана з умінням добирати мовні засоби відповідно до стилю, типу і жанру мовлення та ситуації спілкування. Вважаю, що дуже важлива опрацьовувати мовні теми в контексті мовлення , де видно, як взаємодіють граматичні категорії в процесі спілкування, яка їхня роль у вираженні думки.

            Отже, неодмінним складником формування мовленнєво-комунікативних  умінь учнів є робота над текстом, комплексний аналіз якого, по-перше, сприяє збагаченню словникового запасу; по-друге, є опорою для побудови власного висловлювання (усного чи письмового).

Аналіз тексту – процес досить непростий, він передбачає розуміння, осмислення й оцінку зв’язного висловлювання. Робота над текстом формує вміння сприймати чуже мовлення, відтворювати його (переказувати), а також є основою для оволодіння вміннями самостійно складати тексти – висловлювання. Формування мовленнєво – комунікативних умінь учнів на текстовій основі здійснюю за такими напрямами:          

         

      Сприймання тексту як творчий процес залежить від морально інтелектуальних зусиль учня,  вміння вступати в діалог, у процес спілкування з текстом. Тому на уроці намагаюся створити таку ситуацію, щоб учні бажали висловити власну думку, викликаю їх до розмови, пропоную таку тему, що не залишає байдужим нікого.

Робота над текстом ставить учнів перед необхідністю виконувати цілу низку комунікативних дій

                  Для аналізу підібрано тексти різних типів і стилів мовлення, що дає можливість розвивати логічне мислення учнів, формувати вміння і навички правильно вживати мовні норми в різних мовленнєвих ситуаціях.

             Для формування комунікативних умінь на текстовій основі ефективним, на мій погляд, є такий вид роботи, як відтворення деформованого висловлювання. Матеріал підбираю різний: зі збереженням чи заміною мовних одиниць, з частковим деформуванням тексту, з перефразуванням рядків тощо.  Вибір способу деформування залежить від теми підготовленості учнів.

Наприклад:

·        Визначити межі речень. Записати, розставляючи потрібні розділові знаки. Виразно прочитати текст і з’ясувати, яке речення в ньому є ключовим (виражає основну думку висловлювання)

Старі люди розказують що колись у повітрі колихалось щось таке ніби шар – м’яч хтось його штовхнув і він розірвався полетіли уламки цього шару  в різні сторони й утворилися земля сонце місяць зорі з одного уламка утворилась земля що ми на ній живимо завдяки китові затрималась наша земля а то була б полетіла в безодню цьому китові довго лежать обрида і він починає ковилять хвостом а земля починає ворушитися. (Нар.тв.)

-         Визначити тему тексту.  Дати йому заголовок. З’ясувати тип мовлення поданого тексту. Назвати стиль і жанр висловлювання. Знайти складні речення, визначити вид кожного з них. Яку стилістичну роль вони відіграють у тексті? 

         Назвати мовні засоби зв’язку (лексичний повтор, близькі за значенням слова, контекстуальні синоніми, видо – часова співвіднесеність присудків, порядок слів).

           Перебудувати перше речення на безсполучникову складну конструкцію. Назвати тип смислових між частинами складного речення. Добрати синонімічний засіб зв’язку до сполучного слова, що в реченні З одного уламка утворилась земля, що ми на ній живимо.

-          Вставити у складні речення доцільні з погляду змісту засоби зв’язку (сурядні чи підрядні сполучники, сполучні слова тощо). Уважно прочитати подані речення і з’ясувати,  чи становлять вони зв’язне висловлювання. Переставити їх так, щоб вийшов текст. Розставити розділові знаки. Дібрати заголовок, визначити мікротеми тексту, що розкривають загальну тему. Знайти складні сполучникові речення і пояснити стилістичну доцільність уживання їх.

    Родини зображувалися у вигляді гілок…члени цих родин як галузки листочки плоди. Родовідні дерева в Україні з’явилися в середньовічну епоху кожне таке дерево являло собою алегорію втілення в образі дерева поняття про рід людський.

    Гравюри з родовідними деревами додавались до  сімейних хроні… вони часто були самостійними творами або ілюстраціями у книжках… в них ішлося про того чи іншого представника роду. Це був неначе колективний «портрет» родини в пам'ять про її благородну діяльність. Зручною для відображення родовідних дерев була гравюра. Бувало й таке… родовідне дерево вклеювали в книгу на тій підставі… сім`я матеріально підтримувала друкарню… книга друкувалася чи давала кошти спеціально на видання цієї книжки. З підготовленої гравером металевої або дерев’яної дошки можна було зробити чимало відбитків… подарувати їх родичам знайомим.

Особливу увагу приділяю роботі з відтворення деформованого віршованого матеріалу. Наявність ритму і рими ставить перед учнями нові, складніші вимоги, але водночас спрямовує їх на творчі шукання.

Наприклад:

·         У вірші Олександра Олеся «Коли б я знав, що розлучусь з  тобою…» навмисно порушено ритм. Відновити його, переставивши слова в належному порядку.

Про муки люті ,коли б я знав,

Про сміх і глум на чужині,  

Що руки скуті будуть в мене

І замкнені пісні в мури, -

Хоч з тобою я попрощався б,

Припав до лона рідного,

До шуму прислухався б трав

І зник…

Такі вправи спонукають учнів до мислення, творчої уяви, роздумів, вчать писати власні вірші.

Майже на кожному уроці дбаю про збагачення лексичного запасу учнів, підбираю такий матеріал, такі завдання, які дивують учнів, прагну викликати інтерес до слова, бажання творити.

     При вивченні у 5 класі теми «Словотвір. Поняття про твірну основу» починаю урок з поетичного вступу.

Відкрий. Це чиста сторінка,

На ній немає ні слова.

Мов лілії ніжна пелюстка,

Тремтить білизна загадкова.

Перо між рукою й папером,

Як – дощ між пелюсткою й небом,

Одні тут слова недоречні,

А інших нема, коли треба.

Відкрий. Це чиста сторінка,

Досвітніми росами вмита.

Зумій у слова безголосі

Поезії дух умити.

                  Ліліана Арнаутова   

Учитель. Любі друзі! Сподіваюсь, що ви зумієте заповнити чисту сторінку нашого уроку глибоким змістом, ближче пізнаєте слова, відкриєте нові його грані.  Відомий український поет В. Сосюра в одному зі своїх творів написав: «Я знаю силу слова». А чи знаєте ви її?

(слайд із записом «Cловом можна…)

Учням пропонується закінчити думку.

Послідовність виконання дій

1.     Запис на дошці (без коментарів) можливість варіантів закінчення думки, наприклад: розвеселити, розрадити, образити, принизити, зцілити, причарувати, очистити душу;

2.     Обговорення учнівських пропозицій.

 Після цього перегортаємо наступний слайд, зачитуємо його;

«Словом можна вбити і оживити, поранити і вилікувати, посіяти тривогу й безнадію і одухотворити, розсіяти сумнів і засмутити, викликати посмішку й сльози, поранити віру в людину і зарадити невіру, надихнути на працю й скувати силу душі… Зле, невдале, нетактовне, просто кажучи, нерозумне слово може образити, приголомшити людину». В.Сухомлинський

·        Зіставити зміст цитати з міркуваннями учнів. Прокоментувати дві найяскравіші грані слова.

Далі знову звучить уривок з вірша Олеся Люпія:

 Слів у мові мільйон, вибирайте найкращі,

Кожне з них, лиш торкни, як струна, виграва,

Зрозумій, вагомі й усі вони наші –

Мелодійні, дзвінкі, українські слова.

Робота в малих групах

  Кожна група має пригадати і протягом хвилин записати на розданих паперових «листочках» найпоетичніші і наймелодійніші українські слова, а потім «прикрасити» ними Дерево мови.

Перевірка виконаного завданння

  Відзначаю, чиє Дерево мови виявилося найяскравішим і наймелодійнішим.

Учитель. Працюючи зі словом, розкриваючи й осягаючи його красу й силу, ви, певно, замислилися над тим, якими повними скарбами володіє кожен із нас. І цілком закономірно постає питання, як же творяться слова, які так багато значать у нашому житті.

Так, вивчаючи граматичний матеріал, учні збагачують свій лексичний запас, вчаться милуватися і відчувати слово, використовуючи його в усному та писемному мовленні.

     Відродження України неможливе без духовного відродження нації. А духовний прогрес народу неможливий без глибокого пізнанні та опанування народної моралі, етикету, культури мовлення. Щоб збагатити словниковий запас учнів, розкрити красу слова, удосконалити навички грамотного письма, - велику увагу приділяю словниковій роботі з учнями. Засвоєння лексичного значення слова і його правопису, збагачення їхнього активного словника – це провідна лінія в моїй роботі. Словникова робота проводиться на будь-якому етапі уроку.

     Значення відомих загальновживаних слів діти пояснюють часто без словників, колективно, враховуючи контекст й особистий життєвий досвід. Коли ж пояснення їх не задовольняє, то відсилаю їх до тлумачного словника.

   Часто нагадую учням відомі поетичні рядки М.Т.Рильського, які стали девізом багатьох уроків:

Не бійтесь заглядати у словник

           Це пишний яр, а не сумне провалля

       Ці слова стали девізом багатьох уроків. Заохочую учнів до поповнення домашніх бібліотек словниками. На уроці вчу дітей користуватися словниками, оскільки це не лише викликає цікавість до мовознавчої науки, а й привчає стежити за логічністю й послідовністю мислення, писемного й усного мовлення, за правильністю побудови фрази, дотримання правописних норм.

     Часто учням на уроці пропоную зробити міні-презентацію, виділивши в ній розділи: «Назви птахів», «Назви квітів», «Назви рослин», Мої улюблені слова», «Ввічливі слова»

Різні види робіт зі словом

1.     Перекласти українською мовою дані слова, запам’ятати наголошування українських слів, ввести їх у речення, зв’язний текст.

                                  Дочка-дочка

                                Загадка-загадка

                                Замазка-замазка

                                 Спина-спина

                              Граблі-граблі

                              Олень-олень

                              Верба-верба

                              Приятель-приятель

2.      Подані слова перекласти українською мовою, записати їх рід, з українськими словами скласти словосполучення.

Звернути увагу на правопис.

Жіночий рід	Чоловічий рід
Боль	Біль(головний біль)
Запись	Запис(охайний запис)
Пыль	Пил(густий пил)
Насыпь	Насип(крутий насип)
Перепись	Перепис(вибірковий перепис населення)
Подпись	Підпис(учительський підпис)
Полынь	Полин(гіркий полин)
Степь	Степ(широкий степ)
Собака	Собака(злий собака)

Чоловічий рід	Жіночий рід
Пароль	Пара(гаряча пара)
Тополь	Тополя(струнка тополя)
Адрес	Адреса(домашня адреса)
Картофель	Картопля(молода картопля)

3.      Гра «Хто швидше?»

Користуючись словником, перекласти слова,що називають речі домашнього вжитку.

Кровать-ліжко;

Стул-стілець;

Шкаф-шафа;

Одеяло-ковдра;

Полотенце-рушник;

Потолок-стеля;

Пол-підлога;

Лестница-сходи;

Прихожая-передпокій;

Гостинная-вітальня;

Салфетка-серветка;

Тряпка-ганчірка;

Подоконник-підвіконня;

Стетчик-лічильник;

Форточка-кватирка;

Выключатель-вимикач;

Чемодан-валіза;

4.Складіть речення зі словом земля у таких значеннях: планета; країна; держава; суша;  грунт на якому вирощують рослини; місце життя людей.

    Розвиток мови особистості – складний процес. Високої мовної довершеності досягає, як правило, та людина, яка багато працює над оволодінням мовою, прагне правильно говорити, виявляти у мовленні – усному та писемному – свою індивідуальність, усвідомлюючи, що «Я є мова». Тому вчу дітей правильно говорити й писати, добирати мовно-виражальні засоби відповідно до мети та обставин спілкування.

Практикую такі завдання:

1.Ознайомтесь із книжкою Б.Антоненка-Давидовича «Як ми говоримо» напишіть твір на тему «Барви рідного слова».

2.Доберіть ілюстрації, у яких лексема слово вживалося б у різних значеннях.

3.Розіграйте діалоги, використовуючи слова красивий, гарний, вродливий, красний, хороший, чудовий.

4.Прочитайте. Визначте у тексті художні засоби. Поясніть,коли слово сміється вжито в прямому значенні, а коли – в переносному.

               Сміється сміх. Горить на рукаві

              Сміється так дитинно, стопричинно.

               Сміється Україно – ми живі,

               І карим сміхом двері в світ розчинено.

              Сміється розум. Аж пашить крилом,

              Добро сміється над горбатим злом.

              А доки ми сміємось – будем жити.

І.Драч

5. Прочитайте уривок. Продовжте розповідь про зимовий ліс, вживаючи слова в переносному значенні.

    Мовчазний, замріяний стоїть зимовий ліс… Онде велетень

дуб, все ще вкритий золотом пожовклого листя, а онде молода берізка звісила донизу довгі голі віти. А поруч неї струнка вічнозелена ялина, укутана снігом…

1.Записати до першого стовпчика словосполучення, у  яких слова вжиті в прямому значенні, до другого – у переносному.

(Корінь дерева, корінь зла; зерно істини, зерно пшениці; солодке життя, солодка кава; м’який клімат, м’яка рука, м’яка вовна; широкий кругозір, широкий рукав; важкий пакунок, важкий погляд; підошва гори, підошва черевика; міська аптека, зелена аптека; крила орла, крила пісні)

        Я переконана, що формування мовленнєво-комунікативних умінь під час вивчення української мови ґрунтується щонайменше на шести основних принципах. Як відомо, ефективність формування мовленнєво-комунікативних умінь учнів основної школи значної мірою залежить від застосування методів навчання. Найголовніше місце серед них , що  ґрунтується на взаємодії вчителя та учнів, є метод вправ , адже вони розраховані на організації репродуктивної (відтворювальної) праці учнів , так потрібної для формування певних умінь і навичок.

           Найдоцільнішим мені видається шлях від перед мовленнєвих навичок до мовленнєво –комунікативних. При цьому беру до уваги те, що процес формування основних видів мовленнєвої      діяльності складається із засвоєння мовних знань, перед мовленнєвої роботи і комунікативної  практики,  спрямованої на розвиток і вдосконалення мовленнєво-комунікативних умінь. Такий підхід дає змогу  виділити конструктивні, мовленнєві й комунікативні вправи.

Система мовленнєво-комунікативних вправ

Типа вправ	Мета вправ	Види завдань
Конструктивні	Формування вмінь будувати й вживати мовні засоби в мовленні (усно й письмово)	Моделювання, порівняння, побудова та перебудова різних мовних конструкцій
Мовленнєві	Розвиток умінь добирати мовний матеріал, потрібний для вираження певного змісту висловлювання	Спостереження й аналіз мовних одиниць у зв”язному висловлюванні, аналіз текстів, навчальне редагування, відтворення деформованого тесту
Комунікативні	Формування вмінь самостійно використовувати засвоєні мовні явища в конкретній ситуації мовлення	Творчий диктант, переказ. ситуативні завдання, побудовані на основі реальних чи уявних ситуацій, складання зв’язних висловлювань

Система таких мовленнєво-комунікативних вправ відображає три основні етапи вироблення навичок мовлення:

1.Формування вмінь будувати і вживати мовні засоби в мовленні (усно і письмово);                 

2.Розвиток умінь добирати відповідний мовний матеріал для вираження змісту висловлювання;                                                                                                                                   3.Формування вмінь самостійно використовувати засвоєні мовні явища в конкретній ситуації мовлення.                                                                                                      

  Отже, формування комунікативної компетенції є основною  метою навчання української мови не лише на спеціальних уроках з розвитку мовлення, а й на уроках засвоєння основ науки про мову.

    Мовленнєвий розвиток дитини є головним інструментом, за допомогою якого вона встановлює контакт із довкіллям, завдяки якому відбувається соціалізація дитини. У шкільному віці закладається фундамент культури мислення, мовлення і спілкування, розвиваються комунікативні здібності, пізнавальна активність, образне творче мислення. Саме школа покликана сформувати в дітей інтерес до краси і мудрості живого слова, його значущості у житті людини.                 Мовленнєва компетенція є однією з провідних базисних характеристик особистості. А своєчасний і якісний розвиток мовлення – важлива умова повноцінного мовленнєвого розвитку учня.

Список використаних джерел

1.Бацевич Ф. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник.-К.2004.

2.Нікітіна А.Актуалізація категоріальних понять тексту як важливий чинник формування мовної компетентності// Зб.наук.пр.,Педагогічні науки,-Херсон, 2002.-Вип.31-с.61-65

3.Сергій Омельчук. Формування мовленнєво-комунікативних умінь у процесі вивчення синтаксису//Дивослово.-2006.№9.

4.Тетяна Попова .Формування цілісності світогляду школярів у процесі вивчення української мови та літератури//Українська мова та література.-2013.№4.

5.В.Зима.,О.Ольковська. Розвиток комунікативних здібностей учнів//Директор школи,-2008-№ 41,42,43,44.

6.Л.Варзацька.Інтегровані уроки рідної мови і мовлення у 5,6 класах//Дивослово,-2004.-№4.

7.О.Савенкова.Формування культурологічної компетентності учнів//Вивчаємо українську мову,-2010,№26.

8.О.Івко Основи комунікативно-мовної культури//Українська мова та література,-2012,№7.