Шевченківські дні

Без імені Тараса Шевченка не можна уявити нашої літератури, культури, нашої країни. Його творчість невмируща. З плином часу все більше переконуєшся , що поезії нашого Кобзаря – то одкровення, яке він висловив  на адресу минулих, сучасних і прийдешніх поколінь українців.  Ми всі  готуємося з гідністю відзначити його ювілей. У нашій школі  пройшов конкурс власних поезій серед учнів та вчителів, присвячений ювілею нашого Пророка. Найкращі поезії пропонуємо вашій увазі

Великому поету

Ти в бідності родився й ріс,

Кріпацьку долю мужньо ніс,

Поневірянь багато пережив,

Картини й вірші ти творив.

Ти рано залишився сиротою,

Зіткнувшись обличчям із бідою,

Наймитував, боровся за життя,

І вірив у щасливе майбуття.

Ти мав незміряний талан,

Багату спадщину залишив нам.

Твої безцінні надбання

Додали нам в житті знання.

Ти назавжди тут,  ти поруч з нами,

Своїми славними ділами.

Стоїш на пагорбі крутім,

Допомагаєш поглядом своїм.

Ти нам сказав у заповіті,

Щоб ми, твої онуки й діти,

Тебе згадали у сім’ї своїй.

Ми так і робимо, поете мій.

Живем у вільній Україні,

Багатій, радісній країні.

Тебе ми любим і шануєм,

Про тебе  пам'ять  ми ніколи не загубим.

Вклоняємося низько до землі,

Тобі, поете. У далекій млі

Не загубився ти навік.

Вічная слава, великий чоловік!

Олена Заморська , учитель англійської мови

Душа України

Найвища постать України,

Її душа і оберіг,

Із давніх пір і аж донині

Українську мову він зберіг.

Поет, мислитель і художник

Завжди боровся за свободу,

Щоби щасливий був з нас кожний,

За кращу долю для  народу.

Тарас мав нещасливу долю,

Був сиротою, ще й наймитував,

Зазнав гоніння, тюрми і неволю,

Та на весь світ відомим став.

Про бідність, тяжкий труд людей

Усім народам розказав.

Відомих усьому світу постатей

У себе в друзях поет мав.

Безмежно він любив Вкраїну,

Її людей і рідну мову

І все життя, аж до загину,

Славив землю веселкову.

З висоти Чернечої гори

Дивиться на нас поет, радіє:

Вільні, радісні, веселі трударі.

Видно, що здійснилась його мрія.

Шануєм ми Шевченка й любим,

Він – світло нашої землі,

Повік його ми не забудем

Дорослі українці і малі.

Ярослав Заморський , учень 8 класу

Сумнії очі, високеє чоло –

Шевченко постає перед очима

Як це було колись давно,

Та все  це пам’ятає Україна.

  

Як жив,творив, як мучився в неволі,

Як закликав боротися за волю,

Як рідний край любив і небо,й зорі,

 Бог дав талант,та не дав долі.

Дав талант писати й малювати

І Україну так кохати,

Як ще її ніхто так не кохав.

Про цеє у віршах всьому світу розказав.

Розказав про вербу і тополю,

Про люд, що гнувся у неволі

І закликав в селі і в полі,

Боротись з вилами за волю.

Хотів бачити Україну сильну і могучу,

Бачити , як реве Дніпр ревучий.

Як кайдани люди зняли, кинули у кучу.

І став сильним і  багатим рід могучий.

Збулися мрії всі Тараса.

Україна з колін піднялася,

Зазоріла на весь світ,

Виконала Шевченків заповіт.

І поки ми живемо на світі

Ми будемо вірні « Заповіту».

Йтимуть до нього дорослі і малі

Нестимуть Тарасові  пісні.

Слава,Тарасові, слава!

На радість йому розцвітає

Наша вільна держава.

                              Зоя Шило, вчитель початкових класів

Душа поета, мов скарбниця цінна,

І зрозуміти її не кожен зможе.

Та поплелися долі, мов те павутиння,

І зупинити час людина неспроможна.

Вклонюся я Шевченкові низенько,

За вірші справедливі , досконалі.

І просто за його любов до неньки,

Й до  нашої найкращої держави.

Пірнувши в слова глибину,

Напитись мудрості судилося мені.

За що його карали не збагну,

І катували за що на чужині?

Тарас Шевченко – гордість України,

Прославив нашу землю на віки.

Молімося за його душу й нині,

Бо всі його надбання – то скарби.

    

                                     Світлана          Ничипоренко.,практичний психолог

Сяду зручно й книжку відкриваю,

Бачу очі добрі і сумні.

Ось Шевченкові вірші, немов вітрила

Поспішають у далекії світи.

І замріялась на мить, і уявила,

Що потрапила у дім Шевченка.

Тут хлопчак  малює крила,

Листи пише рідній неньці.

Стук серця спокій мій порушив,

Згадала всі його вірші.

Про Тараса пам’ятати мушу

Бо Шевченко в серці назавжди.

                 Анна Пономаренко, учениця 8 класу

Учитель української мови та літератури  Олешнянської ЗОШ І-ІІІ ст.ім.С.Ф.Русової   Наталія Денисенко