Панорама творчих уроків

Мій урок

Наталія Денисенко, учитель

української мови та літератури

Олешнянської ЗОШ I-III ст.

ім.С.Ф.Русової Ріпкинського

району Чернігівської області

Іменник як частина мови.

Граматичні ознаки

Тема. Іменник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Мета: поглибити й систематизувати  знання учнів про іменник як частину мови, зокрема про його загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль,  навчити  розпізнавати іменники, визначати граматичні ознаки, правильно вживати цю частину в усному та писемному мовленні; розвивати мислення, пам'ять , вдосконалювати навички самостійної роботи, зокрема роботи з текстом; виховувати пошану до рідної мови, ціннісне ставлення до її  мистецьких надбань.

Обладнання: грамзаписи пісні « Мово рідна»  та пісні на слова І. Малковича   « Мова наша солов’їна» ,  підручник, узагальнююча таблиця, картки з текстом, тест.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу на основі самостійного дослідження.

Епіграф:

Рідна мова – це безцінне духовне багатство, в якому народ живе, передає мудрість, славу, культуру і традиції.

                                                                                                                   С. Русова

I) Актуалізація опорних знань учнів

1) Слово вчителя

- Діти, багато є таємниць у світі, і одна з найбільших серед них – мова.

     Софія Русова сприймала мову, як джерело національного духу, культури. Спілкування рідною мовою веде до підвищення свідомості, формує гідність, високі моральні якості. Педагог закликала вивчати рідну мову і в жодному разі не допускати заміни чужою мовою. Вона вимагала, щоб навчання в усіх типах учбових закладів проводилося рідною мовою. «На Вкраїні рідна мова є українська, нею й мусить проводитися вся наука.

            Мова - найталановитіший вчитель і вихователь,  безцінне багатство,  невичерпне, животворне і невмируще джерело, з якого дитина черпає уявлення про навколишній світ», - говорила С.Русова.

2) Читання  висловлювання С.Русової – видатного педагога, письменниці, літературознавця

3.Робота з текстом  висловлювання С.Русової

Завдання:

1)    Виписати з тексту слова, які вказують на предмети. Як ми називаємо таку частину мови?

2)    Пояснити лексичне значення виділених слів, дібрати до них                       синоніми.

      3)  До якого стилю належить цей текст?

Учитель. Щоб дізнатися тему сьогоднішнього уроку, відгадаємо кросворд.

                                                                                                1.Стремительность

(стрімкість)

2.Падеж (відмінок)

3.Имя прилагательное               ( прикметник)

4.Единение (єднання)

5.Роза ( троянда)

6.Тризубець ( тризуб)

7.Шаги (кроки)

Завдання: вписати в клітинки український переклад поданих нижче російських слів у виділеному вертикальному рядку прочитати назву частини мови, яка вивчатиметься на уроці.

III. Оголошення теми і мети уроку

IV. Мотивація навчальної діяльності школярів

1)    Проблемні запитання

-         Чому,на вашу думку, іменник належить до самостійних частин мови?

2. Використовується інтерактивний метод « Мікрофон»

- Що нового ви хочете дізнатися про іменник?

V. Опрацювання навчального матеріалу

1. Підготовка до самостійної роботи в групах

Учні об’єднуються в три групи. Учитель роздає дітям узагальнюючі таблиці про іменник і текст ( « Уривок з твору учениці 11 класу Марини Усік)

    Рідна мово моя! Не знаю, чи задоволена ти мною, але я тобою живу, тобою пишаюсь. Як світла джерельна вода рине з темних глибин до сонця, так слова рідної мови ринуть із серця до моєї гортані.

     Губи шепчуть. Вслухаюсь у свій власний шепіт, вслухаюсь у тебе, моя рідна мово, і здається мені, що рокоче в міжгір’ї  дужа  гірська ріка, пробиваючи собі шлях...

У кожної групи своє завдання на картках.

1-а група

Завдання:

1)    Прочитати текст. Виписати перше речення в першому абзаці. Знайти іменники у реченні, визначити їхні морфологічні ознаки, користуючись таблицею.

2)    На що вказує іменник.

2-а група

Завдання:

1)    Прочитати текст. В останньому реченні виписати іменники.

2)    На які розряди поділяються іменники? Навести приклади.

3-а група

Завдання:

Прочитати текст. Визначити синтаксичну роль іменників у всьому тексті. Скласти речення з іменником.

      2. Творча самостійна робота у групах.

( Учні виконують одержані завдання, готують звіт керівника кожної групи про результати роботи)

       3. Звіт керівників груп про результати роботи

             ( Між групова діяльність. Учні під керівництвом учителя обговорюють результати дослідження кожної групи. Виступи керівників груп)

       4. Узагальнення результатів досліджень.

            ( На основі озвучених результатів учні формулюють визначення іменника, усно у вигляді розлогого висловлювання характеризують його як частину мови, морфологічні ознаки, синтаксичну роль.

VI. Закріплення вивченого матеріалу

1.     Робота за підручником

Виконання вправи  134 ( усно)

2.     Вибірковий диктант.

Завдання: виписати іменники з відмінками

Мова – найцінніший скарб людства. Рідна мова – головна ознака нації. Найближча і найдорожча для кожного народу – його рідна мова. Вона успадкована від рідних батька-матері, рідної домівки, від прадавніх поколінь свого роду і народу, своєї нації, що є оберегом духовності, історичної пам’яті, багатовікового досвіду.

3.     Продовжити речення. Робота за варіантами.

Знайти іменники,  визначити їхні граматичні ознаки.

I варіант

Завдяки пізнавальній функції мови ми…

II варіант

Рукотворні духовні цінності, як і природу, ми повинні берегти, мов…

4.      Самостійно-творча робота  (синтаксичний розбір речення)

Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. ( 10 стаття Конституції України)

5.     Взаємоперевірка

6.     Робота в індивідуальних зошитах для тематичного оцінювання  ( тест у форматі ЗНО)

VII. Оцінювання  учнів.

VIII. Рефлексія

( Використовується інтерактивний метод «Мікрофон».)

-         Опитування інтерв’ю .

-         На цьому уроці я для себе відкрив(відкрила)…

Учитель. Діти, з раннього дитинства і до глибокої старості людина невіддільно пов’язана з мовою. Лише вона робить людину нездоланною в пошуках істини.

Мово моя українська,
Батьківська, материнська,
Я знаю тебе не вивчену –
Просту, домашню, звичну,
Не з-за морів покликану,
Не з словників насмикану.

Ти  -у мені із кореня,
Полем мені наговорена,
Дзвоном коси накована,
В чистій воді смакована,
Болем очей продивлена,
Смутком багать продимлена,
З хлібом у душу всмоктана,
В поті людським намокнута,
З кров’ю моєю змішана,
І аж до скону захищена.

          

               Урок української мови у 6 класі

Тема:іменники, що означають назви істот і неістот

Мета: поглибити знання учнів про іменник як частину мови, його значення, морфологічні ознаки, повторити все відоме учням про іменники, що означають назви істот і неістот; формувати вміння їх розрізняти; удосконалювати навички відмінювання іменників – назв істот і неістот; розвивати культуру усного й писемного мовлення, пам'ять, увагу, спостережливість, самостійність, творчі здібності; виховувати любов до природи, кмітливість, старанність і наполегливість у навчанні.

Тип уроку:урок повторення набутих знань

Форма уроку: гра

Обладнання:підручник, картки, ілюстрації

Методи:ілюстративний, проблемно-пошуковий, словесний, критичного мислення, самостійної роботи, практичний

ХІД УРОКУ

Організаційний момент

Словесна розминка

Слово вчителя:діти, привітайте один одного. Усміхніться, поділіться гарним настроєм. Хочу, щоб на сьогоднішньому уроці ви були впевнені у собі та задоволені своєю роботою.

Давайте з вами побудуємо психологічний портрет вашого настрою! (діти на клейких стікерах чіпляють на дошку «обличчя» свого настрою).

І. Актуалізація опорних знань учнів

1.Експрес-диктант (мета – перевірка теоретичних знань учнів)

v     Іменник – це частина мови….

v     Іменник означає….

v     Іменник має такі граматичні категорії….

v     Синтаксична роль іменника….

Самоперевірка написаного. Учитель зачитує правильні відповіді, учні перевіряють.

ІІ. Оголошення теми та очікуваних навчальних результатів

Слово вчителя: сформулювати тему, мету і завдання уроку допоможете мені ви, діти.

Метод «Мікрофон»

v     Чого ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?

v     Ваші пропозиції до уроку.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

1.Проблемні завдання і запитання.

Діти, виберіть правильне написання слів: Земля, земля, «Земля»; «Кобзар», Кобзар, кобзар; Каменяр, каменяр; кіт, Кіт, «Кіт».

-  З якими проблемами ви зіткнулися?

-  Які знання вам необхідні, щоб не помилитися у виборі?

ІУ. Сприймання та усвідомлення учнями нового матеріалу

1.Самостійна робота учнів з теоретичним матеріалом підручника (§ 13).

Завдання: прочитайте поданий матеріал. Обговоріть, виділіть, що для вас є новим. Чи є труднощі для розуміння?

2.Кодовий диктант. Запишіть коди слів, де код 1 – іменники – назви істот, код 2 – іменники – назви неістот.

Сутінки, земля, цвіркуни, вода, гребля, качки, захід, небо, дівчина, моряк, дітвора, каміння, краса, яничар, книга, снігур, комар, жнива, колосся, метелик, жовтизна, директор.

(Правильний код – 2, 2, 1, 2, 2, 1, 2, 2, 1¸ 1, 1, 2, 2, 1, 2, 1, 1, 2, 2, 1, 2, 1).

У. Фізкультхвилинка.

Діти, а тепер давайте трохи пограємось. Я буду називати речення, якщо у них є граматична помилка, затупотіть ногами, якщо ні – зааплодуйте.

1.Не страшна зима: в мене новий, теплий є кашне.

2.Заговорить до ладу це розумне какаду.

3. Нам сподобавсь над усе цей кмітливий шимпанзе.

4. На столі лежить досьє на старенького мусьє.

5. Хуанхе широке, знаєм, протікає у Китаї.

УІ. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи

1.Розподільний диктант. Допоможіть іменникам вишукуватися (запишіть іменники у потрібних рядках). Визначте, які з них означають назви істот, а які – неістот.

Категорії іменників	Приклади
Люди
Тварини
Речі
Рослини
Явища природи
Суспільне явище
Організація, установа
Почуття

Підручник, кошеня, листоноша, колібрі, лікарня, сум, град, дощ, легенда, папороть, козак, вулиця, груша, бібліотека, калина, радість, книга, нероба, міцність, матір, якість, видавництво, меблі, конвалія.

2.Психоемоційна релаксація.

А тепер, діти, давайте трошечки відпочинемо й перенесемося на морське узбережжя. Заплющіть, будь ласка, очі. На вашому обличчі з’являється щаслива посмішка. Ви повільно розплющуєте очі й повертаєте до класної кімнати.

3.Лінгвістична гра «Позмагаймося».

Хто швидше і більше назве прислів’їв, приказок  і загадок, у яких вжито іменники – назви істот.

4. «Німий диктант».

Діти, я буду показувати вам картинки з малюнками. Ваше завдання – записати слова, розподіливши їх у два стовпчики: назви істот і неістот.

Кропива, машиніст, дрова, лікар, лід, горобець, ромашка, поні, ветеран, ріка, зима, вівця.

УІІ. Узагальнення та систематизація набутих знань

Слово вчителя: діти, ви сьогодні молодці. Всі показали гарні та міцні знання. А зараз давайте підіб’ємо підсумок нашого уроку. Кожен ряд задає по три питання з вивченої теми сусідньому ряду.

У нас сьогодні на уроці є «Чарівна скринька». Запишіть, будь ласка, на кленових листочках слова та сполучення слів, які ви запам’ятали і покладіть до скриньки. Дякую.

УІІІ. Оцінювання результатів навчальної діяльності учнів

Вчитель оцінює роботу учнів на уроці, виставляє оцінки в класний журнал та щоденники учнів.

ІХ. Домашнє завдання

На оцінку початкового рівня (1-3б.): прочитати § 13, виконати вправу 128.

На оцінку середнього рівня (4-6б.): прочитати § 13, скласти словниковий диктант з вивченої теми.

На оцінку достатнього рівня (7-9б.): прочитати § 13,виписати з творів художньої літератури по 5 речень з іменниками – назвами істот та неістот.

На оцінку високого рівня (10-12 б.): прочитати § 13, написати твір-роздум на тему «Природа – це казка, яку треба читати серцем» (у тексті слід використовувати назви істот та неістот, власні назви).

Олешнянська ЗОШ І-ІІІ ст.ім.С.Ф.Русової

Ріпкинський район Чернігівська область

Урок української літератури у  8  класі

Т.Шевченко

» Думи мої, думи…»

                                                     Учитель української мови та літератури

                                                        Денисенко Наталія Леонідівна

Мета: поглибити знання школярів про життя і творчість Т. Шевченка, зокрема про його викуп з неволі, причини його покарання царем, арешт, перебування в казематі; заслання; проаналізувати програмову поезію письменника; розвивати вміння виразного читання, аналізу художнього тексту в контексті з біографією письменника, коментувати основні мотиви, ідеї його поезій; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати почуття пошани, поваги до життя і творчості Т. Шевченка; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: Засвоєння знань і формування вмінь.

Обладнання: портрет Т.Шевченка, міні-виставка книжок поета, дидактичний матеріал(тестові завдання , картки ), відео-фільми про Шевченка

Епіграф:                                                              В художньому розумінні поезія

                                                                                         Шевченка дорога тим,що поєднала

                                                             в собі простоту і красу форми з

                                                            істинним трагізмом і висотою

                                                                                                                    ідейного змісту

                                                                                                                                                              Софія Русова

                                                          Хід уроку

І. Організаційний момент

 * З’ясування емоційної готовності до уроку   

Слово вчителя.

   - Доброго дня!

    Я рада вас вітати сьогодні на уроці.  Давайте подаруємо один одному посмішки, адже тепло, щира посмішка піднімає настрій, зігріває серце, навіть може когось ощасливити. Софія Русова зазначала , що  гра є джерелом приємності навчання, вона удосконалює жвавість розуму, зміцнює витриманість, самоволодіння й самодіяльність, викликає життєву енергію.

Під таким девізом ми сьогодні з вами будемо працювати на уроці. Сьогодні у нас буде урок таким, яким ви його створите. Адже кожен урок -  це своєрідна вистава, сценарій, зазвичай складений вчителем, а редагується, удосконалюється вами, учнями.

* Аутотренінг

- Щоб вам краще працювалося, налаштуємо себе на активну роботу за допомогою аутотренінгу. Повторюйте подумки за мною:

« Я – учень. Я – творча особистість. Я думаю, аналізую.

Я не боюсь висловлювати свої судження. Помилившись, міркую далі. Шукаю істину. Я хочу знати»

- Отже, розпочинаємо працювати:

ІІ. Актуалізація знань.

Літературна гра « Ерудит»

1.Місце народження Т.Шевченка

(с. Моринці Звенигородського повіту Київської губернії)

2.Соціальоний стан Тараса у дитячі роки (Кріпак)

3.Ім’я пана майбутнього письменника (Енгельгардт)

4.Здібність поета в дитинстві (Малювати)

5.Друзі, за допомогою яких Т.Шевченка було викуплено з кріпацтва                        (К. Брюллов, І. Сошенко, О. Венеціанов, В. Жуковський, Є. Гребінка.)

6.Сума викупу Тараса з кріпацтва(2 500 руб)

7.Заклад, в якому навчався Тарас Григорович, отримав «вільну»                      (Академія мистецтв)

8.Перша збірка поета(«Кобзар»)

9.Назвіть відомих історичних осіб, яким Т.Шевченко присвятив свої твори      (І. Трясило, І. Підкова)

10.Посібник, який написав письменник для початкового навчання

(«Буквар южнорусский»)

11.Композитор, який присвятив Т. Шевченку понад 80 композицій

(М. Лисенко)

12.Назва таємничого антикріпосницького братства, у я кому Т. Шевченко брав активну участь.(Кирило-Мефодіївське товариство)

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності учнів.

ІV.Основний зміст уроку.

1.Вступне слово вчителя

       - Епіграфом нашого уроку я обрала слова нашої землячки, відомого педагога,просвітительки , зачинательки жіночого руху на Україні Софії Федорівни Русової, яка була зачарована поезією Тараса Шевченка. Дійсно,  поезія Шевченка дуже дорога нам  і живе разом з нами.

 Без імені Тараса Шевченка не можна уявити нашої літератури, культури, нашої країни. Його творчість невмируща. З плином часу все більше переконуєшся , що поезії нашого Кобзаря – то одкровення, яке він висловив  на адресу минулих, сучасних і прийдешніх поколінь українців.  Ми всі  готуємося з гідністю відзначити його ювілей – 200-річчя  з дня народження.  Отож, і сьогодні ми згадаємо ім’я вірного сина України- Тараса Григоровича Шевченка.

Щоб глибше усвідомити ту велетенську роль, яку відіграла ця людина в житті нашого народу, перегорнемо ще раз сторінку його життя, пере­конаємося у тому, що Шевченко — велетень, філософ, сіяч розумного, доброго, вічного.

Сьогодні ми уявно перенесемося в далеке 19 століття, коли в житті Т. Шевченка настала подія, що внесла в його душу цілу гаму незнаних доти радощів, а разом із ними й нових смутків – це викуп з неволі, арешт, каземат, заслання, а також розкриємо розуміння власної місії поета у вірші «Думи мої, думи мої…»

    Тарас Григорович Шевченко - велика на невмируща слава українського народу. В його особі український народ ніби злив свої найкращі духовні

сили й обрав його співцем своєї історичної слави і соціальної неволі,

 власних сподівань і прагнень. Під думи народні налаштував совою ліру Кобзар, тому й оживало в слові його все те, що таїлося в самій глибині серця. Із тим,скарбом – словом свого найкращого сина - український народ і виходить до всіх людей землі. І щоб глибше усвідомити ту велетенську роль, яку відіграла ця людина в житті нашого народу, перегорнемо ще одну сторінку його життя, переконаємося ще раз у тому, що Шевченко –Велетень ,філософ сіяч –сіяч розумного, доброго, вічного. Сьогодні знову і знову відкриваємо все нового і нового Шевченка, Шевченка –Великого Кобзаря.

Відео-фільм «Обличчя української історії. Тарас Шевченко»

 Літературна   хвилинка (  творча група « Знавці  життєвого шляху Т.Шевченка)

- Вони повідомлять нам цікаву інформацію про Т.Г.Шевченка: його зовнішність, вдача, талант, слава, ставлення до грошей тощо, яку ми не знайдемо у наших підручниках.

ЗОВНІШНІСТЬ

У молодості Шевченко вдягався дуже модно. Про зачіску не вельми дбав. Голив вуса, але залишав негусті бакенбарди. Був середнього зросту, але

 міцної тілесної будови. Широкі плечі, широка талія й легка сутулість надавали його поставі того особливого характеру , що росіяни називають

"угловатостью"; у руках його не було гнучкості, граційності. На смаглявому обличчі – ледь помітні сліди віспи. Русявий. На перший погляд, обличчя його видавалося звичайним, але кожного, хто хоч трохи приглядався до нього, чарували невеликі, але виразні сірі очі, що світилися надзвичайним розумом і дивною добротою.

ВДАЧА

Ось як згадують про Шевченка сучасники: "Своєю простотою, сердечністю, однією своєю появою мимоволі прив’язував до себе всіх: від малого до великого…", "Його трохи незграбні, але зовсім не вульгарні манери, проста мова, добра, розумна усмішка, все якось притягувало до нього й залишало враження старого знайомства, старої приязні, при якій всі церемонії робилися зайвими", "Він був надзвичайно ласкавий, м’який і наївно довірливий до людей, в усіх він знаходив щось добре й захоплювався часто людьми, що не були його варті. Сам же він впливав на інших якось чарівливо, всі любили його, навіть слуги".

ТАЛАНТ  Свої поезії Шевченко писав з надзвичайною легкістю – наче жартома: міг не тільки слухати при цьому розмови присутніх, а й сам брати в них участь.

Літературна Спадщина Т. Г. Шевченка: 240 поезій з них — понад 20 поем, драма «Назар Стодоля», 20 повістей (до нас дійшли 9); щоденники; автобіографії, фрагменти двох незакінчених драм.

Оригінали більшості творів Шевченка зберігаються в Інституті літератури НАН України.

Твори Шевченка перекладені приблизно 100 мовами світу.

 Шевченко був академіком гравюри Петербурзької академії мистецтв і залишав по собі багату спадщину: 210 акварелей, передусім пейзажів; 150 портретів, з яких 43 — автопорт­рети; 27 офортів, з яких 6 — серії «Живописна Україна»; понад 230 олівце­вих рисунків ландшафтів України; ескізи, етюди, начерки — на 360 сторін­ках рукописів та альбомів. До того ж, не все збереглося.

Шевченко був віртуозом інтимного співу. Мав добрий слух, невеликий але гарний голос. Знав безліч українських пісень. Часто співав соло, а свою улюблену "Зіроньку" виконував так, що загіпнотизовував слухачів. Окрім того, був талановитим оповідачем і прекрасним декламатором. Запальний театрал і приятель найвидатніших акторів – свого часу, під час солдатчини він проявив блискучі акторські здібності.

СЛАВА  В Україні Шевченко мав таку велику популярність, що поміщики навперейми запрошували його в гості, а коли поет входив до зали, то всі присутні стовплювалися при вході, і навіть чванькуваті пані, що інакше не розмовляли, як по – французьки, очікували його появу з великою цікавістю. Він був предметом загальної уваги і захоплення.

       Повертаючись пароплавом із заслання, недавній рядовий Шевченко мешкав у каюті самого капітана і був постійним гостем подорожуючих

мільйонерів. Уся петербурзька еліта: найславетніші вчені, письменники, політичні діячі, митці, артисти, композитори, колишні політичні вигнанці і в’язні, модні красуні, аристократи й студенти, урядовці усі вони строкатим і галасливим натовпом після заслання оточили Шевченка, не даючи йому ні відпочити , ні зайнятися своїми справами. Його мало не носили на руках.

       Про його популярність свідчить і те, що автопортрет Шевченка купила дядина царя Олександра ІІ, велика княгиня Олена Павлівна.

 ГРОШІ

     Гроші в Шевченка не трималися. Маючи великі суми, витрачав їх, сам добре не знаючи, як і куди. Не вмів бути ні ощадливим, ні розпоряджатися грішми. Часто необережно позичав і ставав жертвою ошуканців. Заходячи до міста, завжди брав гроші для жебраків. Якось не замислюючись, всунув у руку старцеві золотого імперіала. Переляканий небувалою щедрістю, той відмовився від такої суми.

       У Kиєві служниця, перучи Шевченкові хустки, знайшла позав’язувані у вузликах гроші. Поет ніяк не міг пригадати, коли і за яких обставин туди їх заховав. У неділю за ці "дурні якісь гроші" він справив банкет для дітвори з цілої околиці.

3.   Додаткова інформація про Великого Кобзаря

( робота творчої групи « Знавці  спадщини Т.Шевченка)

*  Спадщина Т.Г. Шевченка.

1.Літературна

240 поезій з них –понад 20 поем, драма «Назар Стодоля», 20 повістей

 (до нас дійшли 9); щоденники; автобіографії, фрагменти двох незакінчених драм.

Оригінали більшості творів Шевченка зберігаються в інституті літератури НАН України.

Твори Шевченка перекладені приблизно 100 мовами світу.

2.Мистецька. Шевченко –художник.

210 акварелей, перед усім пейзажів; 150 портретів, з яких 43 –автопортрети; 27 офортів, з яких 6 –серії «Живописна Україна»;понад  230 олівцевих рисунків ландшафтів України; ескізи етюди, падчерки –на 360 сторінках рукописів та альбомів.

3.Власні поезії вчителів та учнів нашої школи

***

Душа поета, мов скарбниця цінна,

І зрозуміти її не кожен зможе.

Та поплелися долі, мов те павутиння,

І зупинити час людина неспроможна.

Вклонюся я Шевченкові низенько,

За вірші справедливі , досконалі.

І просто за його любов до неньки,

Й до  нашої найкращої держави.

Пірнувши в слова глибину,

Напитись мудрості судилося мені.

За що його карали не збагну,

І катували за що на чужині?

Тарас Шевченко – гордість України,

Прославив нашу землю на віки.

Молімося за його душу й нині,

Бо всі його надбання – то скарби.

    

                                     Світлана      Ничипоренко.,практичний психолог

Сяду зручно й книжку відкриваю,

Бачу очі добрі і сумні.

Ось Шевченкові вірші, немов вітрила

Поспішають у далекії світи.

І замріялась на мить, і уявила,

Що потрапила у дім Шевченка.

Тут хлопчак  малює крила,

Листи пише рідній неньці.

Стук серця спокій мій порушив,

Згадала всі його вірші.

Про Тараса пам’ятати мушу

Бо Шевченко в серці назавжди.

                 Анна Пономаренко, учениця 8 класу

Великому поету

Ти в бідності родився й ріс,

Кріпацьку долю мужньо ніс,

Поневірянь багато пережив,

Картини й вірші ти творив.

Ти рано залишився сиротою,

Зіткнувшись обличчям із бідою,

Наймитував, боровся за життя,

І вірив у щасливе майбуття.

Ти мав незміряний талан,

Багату спадщину залишив нам.

Твої безцінні надбання

Додали нам в житті знання.

Ти назавжди тут,  ти поруч з нами,

Своїми славними ділами.

Стоїш на пагорбі крутім,

Допомагаєш поглядом своїм.

Ти нам сказав у заповіті,

Щоб ми, твої онуки й діти,

Тебе згадали у сім’ї своїй.

Ми так і робимо, поете мій.

Живем у вільній Україні,

Багатій, радісній країні.

Тебе ми любим і шануєм,

Про тебе  пам'ять  ми ніколи не загубим.

Вклоняємося низько до землі,

Тобі, поете. У далекій млі

Не загубився ти навік.

Вічная слава, великий чоловік!

                                     Олена Заморська , учитель англійської мови

Відео-фільм з слухання вірша « Думи мої, думи..»

4. Ідейно –художній аналіз твору Т.Шевченка «Думи мої, думи мої»

4.1. Виразне читання поезії кращим учнем

4.2. Історія написання твору.

          Після арешту Т.Шевченка за участь в Кирило – Мефодіївському товаристві, його ув’язнено в казематах Третього відділу. Незабаром було виголошено вирок –призначити солдатом в Оренбурзький окремий корпус.

З 1849р. стає рядовим в Орській фортеці, продовжує писати у «захалявні книжечки»(1847 -1850). Солдатчина для поета була гірше від тбрми, бо ненависним був сам дух солдафонства, що чавунною печаттю лягав на живу душу. Тому Шевченко писав, ховаючись від унтерів та офіцерів, тікаючи 

від усього світу в степ, за вали, за берег моря.

Поезія Т.Шевченка «Думи мої, думи мої» і була написана у 1847 році під

час його перебування в Орській кріпості. У цій поезії автор вболіває за

важку долю, злиденне життя кріпаків, їхнє безправне становище, пригніченість України.

4.3. Тема: звернення Т.Шевченка до своїх дум із сподіванням і вірою у вільне життя співвітчизників.

4.4. Ідея: тільки впевненість у щасливе життя, наполегливість допоможе змінити соціальний устрій; засудження слабкості, поневірянь, байдужості,

що роблять людину рабом.

4.5. Основна думка: про нещасливу долю свого народу не залишає поета протягом усього часу перебування на солдатчині.

4.6. Жанр: громадянська лірика.

4.7. Опрацювання змісту поезії. Бесіда за питаннями:

- Чому Т. Шевченко перебував в Орській кріпості?

- Що змусило письменника написати поезію «Думи мої, думи мої…»

- Через що поет звертається до своїх думок?

- Що хвилює поета?

- Про яку «лиху годину» згадує автор твору?

- Чому Т. Шевченко свої думки називає голуб’ятами?

- Через що поет заздрить киргизам?

- Як ви розумієте вираз «бути вільним»?

- Який настрій у поета можна дослідити впродовж цієї поезії? Про що це свідчить?

4.8. Художні особливості твору.

- Звертання: «думи мої», «мої голуб’ята», «мої любі».

- Епітети: «думи мої єдині», «лиха година», «тихими речами».

- Порівняння: «привітаю, як діток».

4.9. Інформаційне гроно: «Що означає воля для Т.Шевченка?»

       

V. Закріплення вивченого матеріалу

1.Тестування  за поезією « Думи мої, думи…»

1.Свої думи поет називає:

а) важливими; б) серйозними; в) хвилюючими; г)єдиними.

2. Звертаючись до своїх дум, поет у творі просить їх:

а) не кидати його; б)принести щастя простолюду;в)розвеселити тих, хто засмучений.

3. Годину, в якій живе Т.Шевченко, він називає:

а) відповідальною; б)лихою; в)щасливою; г)темною

4. Автор поезії бажає, щоб його думки до нього:

а)повсякчас озивалися; б)мали прихильність; в)прилітали; г)ставилися з великою шаною і повагою.

5.Річка, яка згадується в цьому творі:

а)Дунай; б)Каяла; в)Ворскла; г)Дніпро

6.Зі своїми думами поет хоче погуляти:

а)у степу широкому; б)вздовж річки; в)по Україні;

7.Кого у творі названо убогим?

а)Українців; б)кобзарів; в) киргизів; г) моряків Аралу

8.Убогі, голі перебувають на волі і ще:

а) обробляють ниву; б)борються з несправедливістю; в) намагаються довести свою значимість; г)моляться Богу

9.Свої думи автор прагне привітати, як:

а)великих гостей; б)діток; в)миттєве щастя; г) добру прикмету.

10.Зі своїми думами Т.Шевченко хоче:

а)залишитись вільним; б)здобути незалежність України; в)заплакати

11.В якому році написана поезія:

а) 1845; б)1820; в)1847;г) 1807

12.Жанр поезії:

а) інтимна; б)пейзажна; в)громадянська; г)філософська

 2.  Самостійна творча робота  в парах  (на картках)

Катка №1

1.     Чому Т.Шевченко хоче заплакати зі своїми думами?  Чи є це свідченням слабкості поета? Відповідь вмотивуйте.

2.     Доведіть,що поезія «Думи мої,думи мої…» письменника має безпосередній зв'язок з життям письменника. Свої міркування аргументуйте.

3.     Поет, характеризуючи свої думки, називає:

а)соколятами; б)орлятами; в)голуб’ятами

Картка №2

1.Дослідіть, що змусило Т. Шевченка написати твір»Думи мої, думи мої…». Наведіть переконливі факти з життя поета.

2. Як письменник ставиться до своїх дум? Чи є це тим, що поет надто себе любить і поважає?відповідь вмотивуйте.

3. «Думи мої, думи мої» Т.Шевченко написав в:

а)Орській кріпості б)Переяславі в)казематі г)Петербурзі

Картка №3

1.Чому, на ваш погляд, Т.Шевченко має великі сподівання на свої думи? Чим це пояснити? Свої міркування доведіть, зважаючи на фактичний матеріал з життя поета.

2. Як ви вважаєте, твір Т.Шевченка «думи мої,думи мої» - це свідчення пасивності поета, його відмова від подальшої боротьби з гнітом, самодержавством? Відповідь обґрунтуйте.

3.Річку, яку Т.Шевченко згадує  у вірші, він називає:

а) убогою; б)широкою; в)каламутною; г)чарівною

VII. Підсумок уроку

 VIII. Оголошення результатів навчальної діяльності

-         Усі завдання виконано. Ви старанно працювали. Та найцінніше те, що ви свої знання, уміння зуміли застосувати на практиці. Адже ще давно грецький драматург Есхіл казав: «Мудрий не той, хто багато знає, а той, чиї знання корисні».

Я бажаю вам активно бути творцями своєї долі, долі своєї сім”ї, держави, творити добро, вміти практично оцінювати свої й чужі погляди й водночас бути терпимими, чуйними, толерантними, милосердними.

Урок закінчено! Дякую за роботу!

IX. Домашнє завдання:

Вивчити напам’ять поезію Т.Шевченка «Думи мої,думи мої», підготувати ідейно –художній аналіз твору поета «Ой три шляхи широкії».

Нуджу(нудити світом) – страждаю, сумую.

Мліло – боліло.

Дотепні – талановиті.

Не остило –не набридло.

Ідіть попідтинню – жебракуйте.

Літературознавча довідка

Думами Шевченко називає свої твори, в яких переважають елегійні роздуми про «козацьку волю», долю сироти, батьківщину.